АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИЙ СТАТУС ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ ТА МЕХАНІЗМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЙОГО РЕАЛІЗАЦІЇ

Краткое описание

КРИМСЬКИЙ ЮРИДИЧНИЙ ІНСТИТУТ
ОДЕСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису
Глибіна Ганна Миколаївна

УДК 342.51

АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИЙ СТАТУС ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ ТА МЕХАНІЗМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЙОГО РЕАЛІЗАЦІЇ

Спеціальність 12.00.07 – адміністративне право і процес;
фінансове право; інформаційне право

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
доктор юридичних наук,
професор
Гуренко-Вайцман М.М.

Сімферополь – 2011
ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1 ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО СТАТУСУ ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ ……………………………………………………………………….. 11
1.1. Місце та особливості політичних партій у системі суб’єктів адміністративного права 11
1.2. Сутність та структура адміністративно-правового статусу політичних партій 33
1.3. Види адміністративно-правових відносин за участю політичних партій 52
Висновки до розділу 1 72
РОЗДІЛ 2 МЕХАНІЗМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕАЛІЗАЦІЇ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО СТАТУСУ ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ………………………………………………………………………….76
2.1. Призначення та зміст механізмів забезпечення реалізації адміністративно-правового статусу політичних партій 76
2.2. Адміністративна нормотворчість як спосіб забезпечення реалізації адміністративно-правового статусу політичних партій 96
2.3. Адміністративно-процедурне забезпечення реалізації адміністративно-правового статусу політичних партій 115
2.4. Адміністративне судочинство у системі механізмів забезпечення реалізації адміністративно-правового статусу політичних партій 133
Висновки до розділу 2 152
ВИСНОВКИ 156
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 163

ВСТУП

Актуальність теми. В організації державного управління України та житті українського суспільства останнім часом сталося чимало змін, окремі з яких знайшли своє відображення навіть на конституційному рівні. Насамперед йдеться про посилення ролі політичних партій у процесах формування органів державної влади, забезпечення реалізації державної політики у відповідних сферах. Зазначені тенденції є, безумовно, прогресивними, оскільки вони сприяють реалізації права громадян на участь в управлінні державними справами, задоволенню їх політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів.
Однак необхідно зауважити, що Україна, на жаль, не має сталих та тривалих в історичному плані традицій щодо функціонування політичних партій, їх ефективної взаємодії з органами державної влади та місцевого самоврядування. І це багато в чому пояснює ту політичну кризу, яка впродовж останніх років спостерігається в державно-політичному житті України. Очевидно, що функціонування політичних партій в Україні не позбавлене належного правового підґрунтя. Чинний Закон України «Про політичні партії в Україні» є досить досконалим, проте він стосується перш за все конституційно-правового статусу політичних партій. Але ж політичні партії вступають і в інші види правових відносин, зокрема, адміністративно-правові, а отже, вони мають чималу кількість прав та обов’язків, закріплених в адміністративно-правових нормах. У зв’язку з цим постає питання про адміністративно-правовий статус політичних партій та механізми забезпечення його реалізації.
Аналіз відповідної наукової літератури свідчить, що останніми роками науковці приділяють чималу увагу дослідженню окремих аспектів, пов’язаних із нормативно-правовим та організаційним забезпеченням функціонування громадських організацій, проте проблемні питання, пов’язані з адміністративно-правовим статусом політичних партій, залишаються відкритими. Частково ці проблеми розглядали В. Б. Авер’янов, О. М. Бандурка, Ю. П. Битяк, А. С. Васильєв, І. П. Голосніченко, C. Т. Гончарук, Є. В. Додін, В. В. Зуй, Р. А. Калюжний, Л. В. Коваль, А. Т. Комзюк, В. К. Колпаков, В. В. Конопльов, О. В. Негодченко, О. І. Остапенко, В. П. Петков, П. М. Рабінович, А. О. Селіванов, О. Ф. Скакун, О. Н. Ярмиш та ін.
Проте комплексне дослідження окресленої проблематики не проводилось, а відсутність відповідних монографій ще раз свідчить як про її складність, так і про недостатню увагу до неї вчених-правознавців.
Таким чином, постійне підвищення політичної та громадської свідомості й активності громадян, недостатня розробленість теоретичних положень про адміністративно-правовий статус політичних партій, недосконалість правового регулювання в цій сфері зумовлюють актуальність та важливість глибокого і всебічного наукового вивчення широкого кола питань, пов’язаних із адміністративно-правовим статусом політичних партій в Україні та механізмом забезпечення його реалізації.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до п.1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки», розділу «Правове забезпечення державного будівництва, розвитку політичної системи та місцевого самоврядування» Пріоритетних напрямів розвитку правової науки на 2011-2015 роки, затверджених постановою загальних зборів Національної академії правових наук України від 24 вересня 2010 р. №14-10, пп. 1.1, 1.2 Пріоритетних напрямів наукових досліджень Кримського юридичного інституту Одеського державного університету внутрішніх справ на 2009-2012 рр., затверджених вченою радою Кримського юридичного інституту Одеського державного університету внутрішніх справ (протокол № 3 від 19.11.2008 р.).
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в тому, щоб шляхом аналізу чинного законодавства України та практики його реалізації визначити сутність та особливості адміністративно-правового статусу політичних партій в Україні, механізми його забезпечення і на цій основі виробити пропозиції та рекомендації щодо удосконалення останнього.
Для досягнення поставленої мети в дисертації вирішено наступні основні завдання:
– визначено місце та особливості політичних партій у системі суб’єктів адміністративного права;
– з’ясовано сутність та структуру адміністративно-правового статусу політичних партій;
– окреслено види адміністративно-правових відносин за участю політичних партій;
– уточнено призначення та зміст механізму забезпечення реалізації адміністративно-правового статусу політичних партій, визначено його складові;
– визначено особливості адміністративної нормотворчості як способу забезпечення реалізації адміністративно-правового статусу політичних партій;
– з’ясовано сутність і значення адміністративно-процедурного забезпечення реалізації адміністративно-правового статусу політичних партій;
– охарактеризовано адміністративне судочинство в системі механізму забезпечення реалізації адміністративно-правового статусу політичних партій.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, які виникають, змінюються та припиняються за участю політичних партій в Україні.
Предметом дослідження є адміністративно-правовий статус політичних партій та механізми забезпечення його реалізації.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертації є сукупність методів і прийомів наукового пізнання. За допомогою логіко-семантичного методу та методу сходження від абстрактного до конкретного поглиблено понятійний апарат (підрозділи 1.1-1.3, 2.1-2.4). Порівняльно-правовий метод широко використано для дослідження співвідношення понять «процедура» та «процес», «нормотворчість» та «нормотворення», «суб’єкт адміністративного права» та «суб’єкт адміністративного правовідношення» (розділи 1, 2). Методи класифікації, групування, системно-структурний, системно-функціональний застосовано для уточнення видів адміністративно-правових відносин за участю політичних партій (підрозділ 1.3), з’ясування призначення та змісту механізмів забезпечення реалізації адміністративно-правового статусу політичних партій (підрозділ 2.1), уточнення напрямів та елементів реалізації адміністративно-правового статусу політичних партій (підрозділ 2.3). За допомогою методу документального аналізу, спеціально-юридичного та статистичного методів охарактеризовано сучасний стан адміністративного судочинства в системі механізмів забезпечення реалізації адміністративно-правового статусу політичних партій (підрозділ 2.4). Статистичний, порівняльно-правовий, структурно-логічний та компаративний методи використовувались для визначення напрямків удосконалення правового регулювання механізму реалізації адміністративно-правового статусу політичних партій (розділи 1, 2).
Науково-теоретичне підґрунтя для виконання дисертації склали загальнотеоретичні наукові праці фахівців у галузі теорії права, теорії управління, адміністративного права, зокрема: В. Б. Авер’янова, О. М. Бандурки, Ю. П. Битяка, А. С. Васильєва, І. П. Голосніченка, C. Т. Гончарука, Є. В. Додіна, В. В. Зуй, Р. А. Калюжного, Л. В. Коваля, А. Т. Комзюка, В. К. Колпакова, В. В. Конопльова, О. В. Негодченка, В. Ф. Опришка, О. І. Остапенка, В. П. Петкова, В. М. Плішкіна, П. М. Рабіновича, В. М. Самсонова, А. О. Селіванова, О. Ф. Скакун, В. К. Шкарупи, О. Н. Ярмиша та ін.
Положення та висновки дисертації ґрунтуються на нормах Конституції України, законодавчих та підзаконних нормативно-правових актів, які визначають правові засади діяльності політичних партій. Емпіричну основу дослідження становлять узагальнення практичної діяльності політичних партій, політико-правова публіцистика, довідкові видання, статистичні матеріали.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є однією з перших спроб комплексно, з використанням сучасних методів пізнання, урахуванням новітніх досягнень науки адміністративного права дослідити проблемні питання механізму забезпечення адміністративно-правового статусу політичних партій в Україні та сформулювати
пропозиції щодо шляхів їх вирішення. У результаті проведеного дослідження здобувачем сформульовано низку нових наукових положень та висновків. Основні з них такі:
вперше:
– особливості політичних партій як суб’єктів адміністративного права досліджено через призму структурних елементів їх адміністративно-правового статусу та відповідних адміністративних правовідносин;
– визначено структурні елементи механізму реалізації адміністративно-правового статусу політичних партій, головними з яких є нормотворчість, гарантії, механізми реалізації права, його охорони та захисту;
– визначено адміністративну процедуру як порядок взаємовідносин політичних партій та адміністративних органів, які складаються і функціонують з приводу вирішення конкретних адміністративних справ з метою реалізації прав та виконання юридичних обов’язків;
– обґрунтовано необхідність доповнення Закону України «Про політичні партії в Україні» принципами державної регуляторної політики, до яких запропоновано віднести доцільність, об’єктивність, ефективність, урахування громадської думки
удосконалено:
– поняття адміністративно-правового статусу політичних партій, під яким запропоновано розуміти їх становище в суспільстві, що визначається адміністративно-правовими нормами, характеризується наявністю комплексу прав та відповідних юридичних обов’язків, які реалізуються в адміністративно-правових відносинах, що виникають у сфері виконавчо-розпорядчої діяльності;
– поняття механізму реалізації політичними партіями свого адміністративно-правового статусу, який полягає у поєднанні заохочувальних та примусових заходів та методів, у ході реалізації яких перевага має надаватись першим;
– поняття адміністративної нормотворчості, під якою запропоновано розуміти створення та впровадження в суспільні відносини правових норм підзаконного характеру, які визначені в певному акті управління і спрямовані на вирішення конкретних питань, пов’язаних з реалізацією політичними партіями своїх прав, законних інтересів та виконанням юридичних обов’язків у сфері здійснення державного управління;
набули подальшого розвитку:
– наукові положення щодо характеристики видів адміністративно-правових відносин за участю політичних партій, які виділено в результаті класифікації за такими критеріями: функціональна спрямованість зазначених адміністративно-правових відносин; їх зміст; спосіб їх захисту; територія їх поширення;
– наукові положення щодо характеристики адміністративного судочинства в системі механізмів забезпечення реалізації адміністративно-правового статусу політичних партій, у зв’язку з чим визначено його особливості та стадії, встановлено недоліки, що призводять до ускладнення процесу судового захисту прав та законних інтересів політичних партій, та запропоновано шляхи їх усунення.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес і можуть бути використані у:
– науково-дослідній сфері: положення та висновки дисертації можуть бути основою для подальшої розробки проблемних питань адміністративно-правового статусу політичних партій та механізмів забезпечення його реалізації;
– сфері правотворчості: висновки, пропозиції та рекомендації, сформульовані в дисертації, можуть бути використані для удосконалення чинних і розробки проектів законодавчих та підзаконних актів, що сприятиме поліпшенню правового регулювання діяльності політичних партій України;
– правозастосовній діяльності: використання одержаних результатів дозволить покращити механізм реалізації адміністративно-правового статусу політичних партій;
– навчальному процесі: матеріали дисертації можуть знайти застосування при підготовці навчальної літератури з дисциплін «Адміністративне право», «Адміністративний процес».
Апробація результатів дисертації. Підсумки розробки проблеми в цілому, окремі її аспекти, узагальнення і висновки було оприлюднено на науково-практичній конференції та круглих столах: «Державна політика розвитку цивільної авіації ХХІ століття: економічний патріотизм та стратегічні можливості України» (м. Київ, 2009 р.), «Проблеми гендерної рівності в діяльності правоохоронних органів та органів місцевого самоврядування в аспекті конституційної реформи України» (м. Сімферополь, 2008 р.), «Організаційно-правові засоби забезпечення прав територіальної громади» (м. Сімферополь, 2009 р.), «Історія та сучасний стан місцевого самоврядування в Криму» (м. Сімферополь, 2009 р.), «Забезпечення прав людини в службово-бойовій діяльності органів внутрішніх справ України» (м. Сімферополь, 2010 р.).
Публікації. Основні положення та результати дисертації відображено в 3 наукових статтях, опублікованих у виданнях, що визначені як фахові з юридичних дисциплін, а також у 1 тезах доповідей на науково-практичній конференції.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання вдосконалення поняття адміністративно-правового статусу політичних партій та механізму забезпечення його реалізації. У результаті проведеного дослідження сформульовано низку висновків, пропозицій і рекомендацій. Основні з них такі:
1. Встановлено, що особливостями політичних партій як суб’єктів адміністративного права є таке: а) наявність у політичної партії суб’єктивних прав та юридичних обов’язків. Зазначені права та обов’язки виникають не самі по собі, а на підставі норм адміністративного права в момент створення політичної партії; б) особливий, порівняно з іншими об’єднаннями громадян, порядок створення та легалізації політичних партій, а також встановлення обмежень щодо їх заснування та діяльності; в) відсутність у них державно-владних повноважень; г) певна універсальність порівняно з іншими об’єднаннями громадян. Тобто мається на увазі сфера суспільного життя, яку охоплює своєю діяльністю політична партія. Адже більшість об’єднань громадян діють з метою сприяння реалізації і захисту прав та свобод певних категорій громадян (за професійною, віковою ознакою тощо) у конкретній сфері людського буття (наприклад, культурна, соціальна, професійна тощо). Діяльність же політичної партії розповсюджується, як правило, на всі найбільш важливі сфери суспільного життя; д) взаємовідносини держави та політичних партій носять виключно правовий характер і значною мірою регулюються нормами адміністративного права, які визначають їх адміністративно-правовий статус; е) за порушення законодавства політичні партії несуть відповідальність у встановленому законом порядку. До них можуть бути застосовані попередження, штраф та заборона політичної партії. Зазначені заходи примусу є адміністративно-правовими.
2. Доведено, що адміністративно-правовий статус політичної партії – це її становище у суспільстві, що визначається адміністративно-правовими нормами, характеризується наявністю комплексу прав та відповідних юридичних обов’язків, які реалізуються шляхом адміністративно-правових відносин, що виникають у сфері виконавчо-розпорядчої діяльності. Адміністративно-правовий статус політичної партії – категорія комплексна, яка містить певні складові елементи. Основу правового статусу політичної партії складають її суб’єктивні права, юридичні обов’язки та правосуб’єктність. Суб’єктивні адміністративні права політичної партії реалізуються у сфері державного управління, що визнається та гарантується державою. Суб’єктивний юридичний обов’язок політичних партій складається з трьох основних елементів: обов’язок здійснювати конкретні дії (активні обов’язки) або утриматися від вчинення певних дій (пасивні обов’язки); обов’язок реагувати в разі висунення до політичної партії законних вимог з боку державного органу чи посадової особи; обов’язок нести юридичну відповідальність за невиконання або неналежне виконання покладеного на політичну партію нормами адміністративного права юридичного обов’язку. Адміністративна правосуб’єктність політичної партії є складною категорією, яка має свої структурні елементи. До них належать адміністративна правоздатність і адміністративна дієздатність.
3. Аргументовано, що поділ адміністративно-правових відносин за участю політичних партій на види має важливе практичне та наукове значення, адже це дозволяє вивчити особливості певної, сформованої на підставі обраного критерію, сукупності зазначених адміністративно-правових відносин, дослідити процес їх виникнення та протікання, характер взаємин між їхніми учасниками, сформувати знання про їх функціональну спрямованість та соціальне призначення тощо. Виділення окремих видів адміністративно-правових відносин дозволило також більш детально вивчити їх переваги та недоліки, зробити наголос на позитивних моментах, що несуть у собі досліджувані правовідносини, виокремити наявні в них прогалини та суперечності з метою їх усунення та підвищення ефективності державної регулятивної політики.
4. Запропоновано власну класифікацію адміністративно-правових відносин за участю політичних партій, відповідно до якої виділено такі їх види: а) залежно від функціональної спрямованості: регулятивні та охоронні; б) залежно від змісту адміністративно-правових відносин за участю політичних партій: матеріальні та процесуальні; в) залежно від способу захисту: такі, що захищаються в адміністративному порядку, та такі, захист яких відбувається у судовому порядку; г) за характером побудови взаємин між учасниками правовідносин: вертикальні та горизонтальні; д) за територіальною ознакою: загальнодержавні (або загальні) адміністративно-правові відносини, територіальні адміністративно-правові відносини, які виникають в межах певної адміністративно-територіальної одиниці, локальні (місцеві), що складаються в межах окремого населеного пункту.
5. Обґрунтовано, що Закон України «Про політичні партії в Україні» необхідно доповнити такими принципами державної регуляторної політики:
а) доцільність. Державне втручання (у вигляді регулювання) повинно бути обґрунтованим та всебічно зваженим. Необхідність здійснення державно-правового регулятивного впливу на відносини за участю політичних партій може мотивуватися тільки певними обставинами;
б) об’єктивність. Межі регулятивного впливу мають визначатися об’єктивно існуючими потребами. Державне втручання виправдане лише у разі такої потреби;
в) ефективність. Державне регулювання має бути максимально дієвим і забезпечувати якомога більший позитивний результат. Державне втручання має бути виправданим, тобто здійснювати регулювання не заради регулювання, а задля максимально дієвої ефективності суспільних відносин, тим самим доводячи, що за відсутності такої регламентації стан та якість суспільних відносин можуть суттєво погіршитися.
Також виправданим є закріплення на нормативному рівні й таких принципів, як загальна доступність та врахування громадської думки. Адже політична партія – це об’єднання громадян, котрі володіють безперечним правом на інформацію щодо державної політики у даній сфері, а їх думки, висновки і пропозиції з цього питання повинні братися державою до уваги та враховуватися при розробці й здійсненні регуляторної політики у сфері діяльності політичних партій.
6. Механізм реалізації політичними партіями свого адміністративно-правового статусу розглянуто у двох аспектах. З одного боку, він являє собою систему наданих та гарантованих державою засобів, які політична партія може використовувати вільно на свій розсуд задля здійснення наданих їй прав і свобод та досягнення поставленої мети. З іншого боку, механізм забезпечення реалізації адміністративно-правового статусу – це система заходів державного впливу (аж до примусу) на політичну партію з метою спонукання її до виконання юридичних обов’язків. Механізм забезпечення адміністративно-правового статусу є комплексним явищем, що має складові елементи, кожен з яких виконує свою специфічну функцію з метою забезпечення реальної адекватної можливості реалізації адміністративно-правового статусу. До основних структурних елементів механізму забезпечення реалізації адміністративно-правового статусу політичних партій віднесено чинне національне законодавство та нормотворчість, гарантії, механізми реалізації права, його охорони та захисту.
7. Під механізмом забезпечення реалізації адміністративно-правового статусу запропоновано розуміти діяльність держави в особі її органів та посадових осіб зі створення узгодженої системи умов, засобів та способів, які гарантують та надають політичним партіям реальну можливість здійснення своїх прав, свобод та законних інтересів, а також виконання покладених на них обов’язків. Стан (рівень розвиненості та ефективності) цього механізму залежить від низки чинників, як-то: політична та соціально-економічна ситуація в країні, стан законодавства та рівень розвиненості нормотворчої діяльності компетентних органів (нормотворча техніка), ідеологічні погляди в суспільстві, рівень його правосвідомості та правової культури тощо.
8. Під адміністративною нормотворчістю як засобом забезпечення адміністративно-правового статусу політичних партій запропоновано розуміти створення та впровадження в суспільні відносини правових норм підзаконного характеру, які формально втілені в певному акті управління і спрямовані на вирішення конкретно визначених питань, пов’язаних із реалізацією політичними партіями своїх прав, свобод, законних інтересів та виконанням юридичних обов’язків у сфері здійснення державного управління. Як приклад результатів такої адміністративної правотворчості можна навести наказ Міністерства юстиції України від 02.08.2005 р. № 82/5 «Про затвердження форм книги обліку первинних осередків політичних партій, легалізованих шляхом письмового повідомлення про утворення, та заяви про легалізацію первинного осередку політичної партії шляхом письмового повідомлення про утворення», наказ Міністерства юстиції України від 04.04.2005 р. № 26/5 «Про затвердження форм заяв про реєстрацію політичної партії та її структурного утворення, форми відомостей про склад керівних органів політичної партії».
9. Доведено, що процес нормотворчості має бути більш прозорим та доступним для учасників суспільних відносин. У зв’язку з цим необхідно прийняти Закон України «Про нормативно-правові акти», який би містив загальне визначення нормативно-правового акта; встановив чітку процедуру створення нормативно-правових актів та введення їх в дію, а також їх зміну чи скасування; передбачив особливості застосування певних видів нормативно-правових актів; встановив ієрархію нормативно-правових актів залежно від статусу суб’єкта, який його видає (чи за юридичною силою). Прийняття даного закону повинно забезпечити системність та узгодженість процесу адміністративної нормотворчості, що є важливим моментом у контексті підвищення його якості, оперативності, ефективності і попередження можливих колізій актів управління як однакової, так і різної юридичної сили.
10. Обґрунтовано, що для створення ефективного та прозорого адміністративно-процедурного механізму реалізації адміністративно-правового статусу політичних партій необхідно здійснити низку заходів. По-перше, з огляду на велику кількість питань, що вирішуються в адміністративному порядку, прийняти Адміністративно-процедурний кодекс, який має стати основним нормативно-правовим актом, спрямованим на встановлення принципів та загальних положень здійснення адміністративно-процедурної діяльності. По-друге, найважливіші процедурні питання закріплювати законами, а не підзаконними нормативно-правовими актами. Адже адміністративно-процедурні відносини виникають та розвиваються переважно в межах діяльності виконавчої влади, одним із напрямків якої є нормотворчість. Тож той факт, що виконавча влада сама встановлює порядок її взаємовідносин з іншими суб’єктами адміністративного права, у тому числі й політичними партіями, видається не цілком правильним. По-третє, процедури мають визначатися в законах більш конкретно, чітко, детально. У законі має бути мінімум загальних положень з приводу здійснення конкретних адміністративно-правових процедур. Особливу увагу слід приділити конкретизації процедури легалізації політичної партії та порядку здійснення контрольно-наглядових функцій державних органів щодо політичних партій. Мають бути детально визначені повноваження певних державних органів стосовно політичних партій при вирішенні конкретних питань у сфері державного управління. Це підвищить захищеність політичних партій від свавілля та зловживань з боку органів та посадових осіб виконавчої гілки влади.
11. Встановлено, що положення ст. 5 Закону України «Про політичні партії в Україні», що встановлює можливість заборони діяльності політичної партії тільки у судовому порядку, необхідно інтерпретувати як гарантію права політичної партії на справедливий, неупереджений, об’єктивний розгляд справи щодо її заборони, а також права активно відстоювати свої права та інтереси в судовому засіданні й доводити безпідставність подання компетентного органу про заборону політичної партії.
12. Аргументовано, що адміністративне судочинство спрямоване на вирішення спірних ситуацій у сфері публічно-правових відносин та захист прав, свобод і законних інтересів, які з позиції політичної партії, що вдається до судового захисту, були порушені внаслідок протиправних дій, рішення чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень. Основним засобом, через який здійснюється забезпечення реалізації політичною партією свого адміністративно-правового статусу, є адміністративний позов. Останній являє собою звернення у встановленій законом формі політичної партії до суду для захисту своїх прав, свобод і законних інтересів у сфері публічно-правових відносин, а також з метою зобов’язання відповідача (органу державної влади, місцевого самоврядування та їх посадових осіб) через суд вчинити певні дії чи утриматися від них.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Авер’янов В. Б. Реформування українського адміністративного права: черговий етап / В. Б. Авер’янов // Право України. – 2000. – № 7. – С. 6–8.
2. Административное право и процесс: полный курс / Ю. А. Тихомиров. – М. : Юринформцентр, 2001. – 652 с.
3. Административное право России : учебник : Ч. 1. Государственное управление и административное право / под ред. А. П. Коренева. – М. : Московск. акад. МВД России ; Щит, 2002. – 306 с.
4. Административное право Украины : учебник [для студ. высш. учеб, заведений юрид. спец.] / под ред. Ю. П. Битяка. – 2-е изд., перераб. и доп. – Харьков : Право, 2003. – 576 с.
5. Административное право. Общая и Особенная часть : курс лекций / С. С. Бородин, С. С. Громыко. – СПб. : ГУАП, 2007. – 432 с.
6. Адміністративна відповідальність в Україні : навч. посіб. / за заг. ред. А. Т. Комзюка. – 2-е вид., перероб. і доп. – Х. : Ун-т внутр. справ, 2000. – 99 с.
7. Адміністративне право України. Академічний курс : підручник : у 2 т. / ред. кол.: В. Б. Авер’янов (голова). – К. : Юрид. думка, 2004– . – Т. 1. Загальна частина. – 2004. – 584 с.
8. Адміністративне право України: основні поняття : навч. посіб. / за заг. ред. І. П. Голосніченка. – К. : ГАН, 2005. – 232 с.
9. Александров Н. Г. Право и законность в период развернутого строительства коммунизма / Н. Г. Александров. – М. : Юрид. лит., 1961. – 243 с.
10. Алексеев С. С. Общая теория права : в 2 т. Т. 1 / Алексеев С. С. – М. : Юрид. лит. 1981. – 361 с.
11. Алексеев С. С. Право: азбука – теория – философия. Опыт комплексного исследования / С. С. Алексеев. – М. : Статут, 1999. – 712 с.
12. Алексеев С. С. Проблемы теории права : курс лекций : в 2 т. Т. 1 / Алексеев С. С. – Свердловск : Свердлов. юрид. ин-т, 1972. – 396 с.
13. Алексеев С. С. Социальная ценность права в советском обществе / С. С. Алексеев. – М. : Юрид. лит, 1971. – 223 с.
14. Алехин А. П. Административное право Российской Федерации : учебник / А. П. Алехин, А. А. Кармолицкий, Ю. М. Козлов. – М. : ИКД «Зерцало-М», 2003. – 608 с.
15. Алімов Р. С. Процедури в адміністративному праві України: теорія і практика: дис. ... кандидата юрид. наук : 12.00.07 / Р. С. Алімов. – Донецьк, 2002. – 165 с.
16. Арзамасов Ю. Г. Концепция правового регулирования и ведомственное нормотворчество / Ю. Г. Арзамасов // Право и государство. – 2006. – № 4. – С. 3–6.
17. Бахрах Д. Н. Административное право : учебник [для вузов] / Д. Н. Бахрах. – М. : Изд-во «БЕК», 1999. – 463 с.
18. Бахрах Д. Н. Административное право России : учебник [для вузов] / Д. Н. Бахрах. – М. : НОРМА, 2002. – 443 с.
19. Бахрах Д. Н. Субъекты советского административного права / Д. Н. Бахрах // Межвузовский сборник научных трудов / Свердловск : Свердловский юридический институт, 1985. – 168 с.
20. Большой юридический словарь / под ред. А. Я. Сухарева, В. Д. Зорькина, В. Е. Крутских. – М. : ИНФРА-М, 1998. – 790 с.
21. Бородін І. Л. Про сутність адміністративної юстиції / І. Л. Бородін // Право України. – 2000. – № 2. – С. 15–17.
22. Бугайчук К. Л. Парламентський контроль за дотриманням прав та свобод громадян в діяльності органів внутрішніх справ / К. Л. Бугайчук // Право і безпека. – 2004. – Т. 3. – № 4. – С. 53–57.
23. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. – К. ; Ірпінь : ВТФ «Перун», 2005. –1728 с.
24. Венгеров А. Б. Теория государства и права : учебник [для юрид. вузов] / А. Б. Венгеров. – 3-е изд. – М. : Юриспруденция, 2000. – 528 с.
25. Витрук Н. В. Правовой статус личности в СССР / Н. В. Витрук. – М. : Юрид. лит., 1985. – 176 с.
26. Витрук Н. В. Социально-правовой механизм реализации конституционных прав и свобод / Н. В. Витрук // Конституционный статус личности в СССР / под ред. Б. Н. Топорнина – М. : Юрид. лит., 1980. – С. 195–210.
27. Воеводин Л. Д. Юридический статус личности в России : учеб. пособие / Л. Д. Воеводин. – М. : Изд-во МГУ ; ИНФРА–М–НОРМА, 1997. – 304 с.
28. Волинка К. Г. Теорія держави і права : навч. посіб. / К. Г. Волинка. – К. : МАУП, 2003. – 240 с.
29. Всеобщая декларация прав человека / принята и провозглашена в резолюции 217 A (III) Генеральной Ассамблеи : от 10 декабря 1948 года [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_015.
30. Габричидзе Б. Н. Административное право Российской Федерации : учебник / Б. Н. Габричидзе, А. Г. Чернявский, С. М. Кузнецов. – М. : Дело и Сервис, 2001. – 624 с.
31. Галіцина Н. В. Адміністративна процедура як інститут адміністративного процесу / Н. В. Галіцина // Форум права. – 2010. – № 4. – С. 163–177 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2010-4/10gnviap.pdf.
32. Гаращук В. М. Теоретико-правові проблеми контролю та нагляду у державному управлінні: дис. ... доктора юрид. наук : 12.00.07 / Гаращук Володимир Миколайович. – Х., 2003. – 412 с.
33. Гейда О. В. Теоретико-правові основи організації та діяльності політичних партій в Україні: дис. … кандидата юрид. наук : 12.00.01 / Гейда Ольга Володимирівна. – Харків, 2005. – 182 с.
34. Гіда Є. О. Юридичний механізм реалізації прав людини / Є. О. Гіда // Вісник Луганськ. акад. внутр. справ МВС ім. 10-річчя незалежності України. – 2005. – Вип. № 1. – С. 35–42.
35. Гнюкова Л. Політичні партії як інститут державної політики та управління: теоретико-методологічний аналіз : монографія / Лілія Гнюкова ; за наук. ред. Л. Є. Шкляра. – К. : НАДУ, 2009. – 392 с.
36. Головченко В. В. Юридична термінологія : довідник / В. В. Головченко, В. С. Ковальський. – К. : Інтер, 1998. – 224 с.
37. Горшенев В. М. Участие общественных организаций в правовом регулировании / В. М. Горшенев. – М. : Госюриздат, 1963. – 167 с.
38. Гражданский процесс : учебник / под ред. В. В. Комарова. – X. : Одиссей, 2001. – 704 с.
39. Гредескул Н. А. К учению об осуществлении права / Н. А. Гредескул. – Харьков : Типография Адольфа Дарре, 1900. – 235 с.
40. Даль В. И. Толковый словарь великорусского языка : в 4 т. Т. 3 / В. И. Даль. – М. : Рус. яз., 1980. – 555 с.
41. Державне управління : навч. посіб. / [А. Ф. Мельник, О. Ю. Оболенський, А. Ю. Васіна, Л. Ю. Гордієнко] ; за ред. А. Ф. Мельник. – К. : Знання-Прес, 2003. – 343 с. (Вища освіта XXI століття).
42. Державне управління. Основний зміст проблеми [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://deputat.pp.net.ua/politologija/rozd4.htm.
43. Евгеньева А. П. Словарь русского языка : в 4 т. Т. ІІ / А. П. Евгеньева. – 2-е изд., испр. и доп. – М. : Рус. язык, 1984. – 750 с.
44. Елистратов А. И. Очерк административного права / А. И. Елистратов. – М. : Гос. изд-во, 1922. – 236 с.
45. Елистратов А. И. Учебник русского административного права : пособие к лекциям / А. И. Елистратов. – Вып. 1–2. – М. : Т-во А. А. Левенсон, 1911. – 192 с.
46. Еллинек Г. Общее учение о государстве / Г. Еллинек. – СПб. : Тип. т-ва “Общественная польза”, 1908. – 210 с.
47. Європейський демократичний доробок у галузі виборчого права : матеріали Венеціанської Комісії, Парламентської Асамблеї, Комітету Міністрів, Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи / за ред. Ю. Ключковського ; пер. з англ. – Вид. 2-е, випр. і доповн. – К. : ФАДА, ЛТД, 2009. – 500 с.
48. Железняк Н. Правове регулювання нормотворчої діяльності / Н. Железняк // Право України. – 2002. – № 12. – С. 102–107.
49. Загальна теорія держави і права : навч. посіб. / [А. М. Колодій, В. В. Копєйчиков, С. Л. Лисенков та ін.] ; за ред. В. В. Копейчикова. – Стер. вид. – К. : Юрінком Інтер, 2000. – 320 с.
50. Загряцков М. Д. Право жалобы / М. Д. Загряцков // Право и жизнь. – 1923. – № 9 – С. 81–86.
51. Зайчук О. В. Теорія держави і права. Академічний курс : підручник / О. В. Зайчук, Н. М. Оніщенко. – К. : Юрінком Інтер, 2006. – 685 с.
52. Каминская В. И. Место процессуальных норм в системе советского права / В. И. Каминская // Демократические основы советского социалистического правосудия / под ред. М. С. Строговича. – М. : Юрид. Лит, 1965. – С. 65–71.
53. Кашанина Т. В. Основы российского права : учебник [для вузов] / Т. В. Кашанина, А. В. Катании. – 2-е изд., изм. и доп. – М. : НОРМА, 2001. – 800 с.
54. Кечекьян С. Ф. Правоотношения в социалистическом обществе / С. Ф. Кечекьян. – М. : Госюриздат, 1958. – 89 с.
55. Кириченко Ю. М. Правові засади здійснення судового контролю за діяльністю органів місцевого самоврядування / Ю. М. Кириченко // Наше право. – 2009. – № 3. – С. 72–75.
56. Ківалов С. В. Парламентський контроль за діяльністю органів виконавчої влади в Україні: історія, теорія, перспективи : монографія / С. В. Ківалов, І. К. Залюбовська. – О. : Юрид. літ-ра, 2004. – 152 с.
57. Ковальська В. В. Державний контроль за діяльністю міліції / В. В. Ковальська // Наше право. – 2008. – № 2. – С. 21–25.
58. Ковальський В. C. Правотворчість: теоретичні та логічні засади / В. C. Ковальський, І. П. Козінцев. – К. : Юрінком Інтер, 2005. – 192 с.
59. Кодекс адміністративного судочинства України від 2005 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2747-15.
60. Козлов Ю. М. Административное право : учебник / Ю. М. Козлов. – М. : Юристъ, 1999. – 320 с.
61. Колпаков В. К. Адміністративне право України : підручник / В. К. Колпаков, О. В. Кузьменко. – К. : Юрінком Інтер, 2003. – 544 с.
62. Комаров С. А. Теория государства и права. Краткий учебник для вузов : учеб.-метод. пособие / С. А. Комаров, А. В. Малько. – М. : НОРМА– ИНФРА–М, 1999. – 448 с.
63. Комзюк А. Т. Адміністративний примус в правоохоронній діяльності міліції України: дис. ... доктора юрид. наук : 12.00.07 / Комзюк Анатолій Трохимович. – Х., 2002. – 408 с.
64. Комзюк А. Т. Громадський контроль як засіб забезпечення законності у сфері державного управління / А. Т. Комзюк // Вісник Харківськ. нац. ун-ту внутр. справ. – 2003. – Вип. 23. – С. 160–164.
65. Комзюк А. Т. Адміністративний процес України : навч. посіб. / А. Т. Комзюк, В. М. Бевзенко, Р. С. Мельник. – К. : Прецедент, 2007. – 613 с.
66. Конопльов В. В. Актуальні питання визначення законності управлінських рішень в адміністративній діяльності органів внутрішніх справ / В. В. Конопльов // Кримськ. юрид. вісник. – 2008. – № 3. – С. 13–19.
67. Конопльов В. В. Організаційно-правовий механізм підготовки та прийняття управлінських рішень в адміністративній діяльності органів внутрішніх справ: дис. ... доктора юрид. наук : 12.00.07 / Конопльов В’ячеслав В’ячеславович ; Харківськ. нац. ун-т внутр. справ. – Х., 2006. – 424 с.
68. Конституція (Основний Закон) Союзу Радянських Соціалістичних Республік : від 07.10.1977 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=n0001400-77.
69. Конституція (Основний Закон) України : від 20.04.1978 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=888-09.
70. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
71. Концепція адміністративної реформи в Україні [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/popup_article?art_id=8922225.
72. Коренев А. П. Административное право России : учебник : в 3-х ч. Ч. I / А. П. Коренев. – M. : МЮИ МВД России ; Изд-во «Щит-М», 1999. – 280 с.
73. Коркунов Н. М. Лекции по общей теории права / Н. М. Коркунов. – СПб. : Книж. маг. А. Ф.Цинзерлинга, 1890. – 318 с.
74. Котельникова Е. А. Административное право : учебник / Е. А. Котельникова, И. А. Семенцова, М. Б. Смоленский. – Ростов н/Д : Феникс, 2002. – 352 с.
75. Котюк В. О. Теорія права: курс лекцій : навч. посіб. [для юрид. ф-тів, вузів] / В. О. Котюк. – К. : Вентурі, 1996. – 208 с.
76. Кравчук М. В. Теорія держави і права (опорні конспекти) : навч. посіб. / М. В. Кравчук. – К. : Атіка, 2003. – 288 с.
77. Кудрявцев В. Н. Современная социология права / В. Н. Кудрявцев, В. П. Казимирчук. – М. : Юристъ, 1995. – 297 с.
78. Курінний Є. В. Предмет та об’єкт адміністративного права України : монографія / Є. В. Курінний. – Д. : Юрид. акад. М-ва внутр. справ ; Ліра ЛТД, 2004. – 340 с.
79. Кушніренко О. Г. Права та свободи людини та громадянина : навч. посіб. / О. Г. Кушніренко. – Х. : Факт, 2001. – 440 с.
80. Лазарев В. В. Особенности реализации правовых предписаний / В. В. Лазарев // Советское государство и право. – 1972. – № 2. – С. 21–28.
81. Лазнюк Н. В. Нормативно-правові акти Міністерства внутрішніх справ України (теоретичні питання): дис. … кандидата юрид. наук / Н. В. Лазнюк ; Київ. нац. ун-т імені Тараса Шевченка. – К., 2002. – 196 с.
82. Лебедюк В. Політичні партії в Україні: визначення організаційного типу / В. Лебедюк // Демократичне врядування. – 2009. – Вип. 4. – С. 58–66.
83. Левченко К. Б. Проблемні питання реалізації права громадян на доступ до інформації (на прикладі МВС України) / Левченко К. Б. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://umdpl.info/index.php?id=1246864157.
84. Мартьянов И. В. Рецензия на книгу И. Я. Дюрягина «Применение норм советского права» / И. В. Мартьянов, П. М. Рабинович // Правоведение. – 1975. – № 1. – С. 122–125.
85. Марченко М. М. Теория государства и права : учебник / М. М. Марченко. – М. : Юрид. лит., 1996. – 431 с.
86. Мацелик Т.О. Адміністративно-правовий статус обєднань громадян: поняття та сутність / Т.О. Мацелик // Науковий вісник Нац. ун-ту ДПС України (економіка, право). – 2010. – № 49. – С. 150–154.
87. Мельник Р. С. Місце правових норм у системі юридичних гарантій законності в адміністративній діяльності міліції / Р. С. Мельник // Вісник Запорізьк. юрид. ін-ту. – 2000. – № 2. – С. 117–124.
88. Міжнародний пакт про громадянські і політичні права / ратифіковано Указом Президії Верховної Ради Української РСР : від 19.10.1973 р., № 2148–VIII [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_043.
89. Музичук О. М. Поняття та зміст законності діяльності публічної адміністрації / О. М. Музичук // Право і безпека. – 2010. – № 1. – С. 48–51.
90. Музичук О. М. Сучасний стан теоретичної розробки та законодавчого визначення поняття правоохоронних органів та їх переліку / О. М. Музичук // Вісник Харківськ. нац. ун внутр. справ. – 2009. – № 44. – С. 12–21.
91. Наливайко О. І. Теоретико-правові проблеми захисту прав людини : дис. … кандидата юрид. наук : 12.00.01 / Наливайко Олег Іванович. – К., 2002. – 179 с.
92. Новейший философский словарь / сост. А. А. Грицанов. – Мн. : Изд. В. М. Скакун, 1998. – 896 с.
93. Новицкий И. Б. Римское право / И. Б. Новицкий. – Изд. 6-е, стереотип. – М. : ТЕИС, 1998. – 365 с.
94. Общая теория права : учебник [для юрид. вузов] / [Ю. А. Дмитриев, И. Ф. Казьмин, В. В. Лазарев и др.] ; под общ. ред. А. С. Пиголкина. – 2-е изд., испр. и доп. – М. : Изд-во МГТУ им. Н. Э. Баумана, 1996. – 384 с.
95. Общая теория права и государства : учебник / под ред. В. В. Лазарева. – 3-е изд., перераб. и доп. – М. : Юристъ, 2001. – 520 с.
96. Ожегов С. И. Словарь русского языка / С. И. Ожегов. – М. : Сов. энцикл., 1973. – 846 с.
97. Олейник А. Е. Реализация прав советских граждан в условиях формирования социалистического правового государства / Олейник А. Е., Заяц В. С. // Актуальные проблемы формирования правового государства. – Xарьков : Юрид. ин-т, 1990. – С. 20–21.
98. Основы государства и права : учеб. пособие / под ред. В. В. Комарова. –. Х. : Нац. юрид. акад. Украины, 1997. – 245 с.
99. Павлов Д. М. Адміністративне право: Загальна частина : конспект лекцій / Д. М. Павлов. – К. : МАУП, 2007. – 136 с.
100. Панов И. В. Юридический процесс / И. В. Панов. – Саратов : Знание, 1998. – 135 с.
101. Панченко О. Н. Організація діяльності адміністративних судів / О. Н. Панченко, В. К. Демченко, О. Д. Головенко // Адміністративна юстиція України: проблеми теорії i практики. Настільна книга судді / за заг. ред. О. М. Пасенюка. – К. : Істина, 2007. – С. 445–460.
102. Пахомов І. М. Радянське адміністративне право / І. М. Пахомов. – Львів : Вид-во Львівського університету, 1962. – 294 с.
103. Педько Ю. С. Становлення адмiнiстративної юстицiї в Україні : монографiя / Ю. С. Педько. – К. : Iн-т держави i права, 2003. – 208 с.
104. Петіт Д. Регулювання політичних партій в Україні: сучасний стан та перспективи / Д. Петіт // ПАРЛАМЕНТ. – 2010. – № 2. – С. 2–3.
105. Петров А. В. Теория государства и права : учеб. пособие / А. В. Петров. – Челябинск : ННГУ, 2002. – 116 с.
106. Петров А. И.. Законотворчество как особый вид деятельности представительного органа государственной власти : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.01. «Теория и история права и государства; история учений о праве и государстве» / А. И. Петров. – Нижний Новгород, 2007. – 27 с.
107. Петров Г. И. Советские административно-правовые отношения / Г. И. Петров. – Л. : Изд-во ЛГУ, 1972. – 158 с.
108. План дій «Україна – Європейський Союз» // Європейська політика сусідства / схвал. Кабінетом Міністрів України 12.02.2005 р., Радою з питань співробітництва між Україною і Європейським Союзом 21.02.2005 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi bin/laws/main.cgi?nreg=994_693.
109. Погребной И. М. Теория права : учеб. пособие / И. М. Погребной. – 3-е изд., испр. и доп. – Харьков : Гос. спец. изд-во «Основа», 2003. – 126 с.
110. Покровский И. А. Основные проблемы гражданского права / И. М. Погребной. – М. : Статут, 1998. – 353 с.
111. Полешко А. Перспективи запровадження в Україні адміністративної юстиції (з міжнародної конференції) / А. Полешко // Право України. – 2003. – № 1. – С. 10–12.
112. Політологічний енциклопедичний словник / упоряд. В. П. Горбатенко ; за ред. Ю. С. Шемшученка, В. Д. Бабкіна, В. П. Горбатенка. – 2-е вид., допов. і переробл. – К. : Генеза, 2004. – 735 с.
113. Попова Ю. А. Адмипистративный иск и процессуальная форма его разрешения / Ю. А. Попова // Система гражданской юрисдикции в конце XIX века: современное состояние и перспективы развития. – Екатеринбург , 2000. – С. 440–447.
114. Правознавство : підручник / за ред. В. В. Копєйчикова. – К. : Юрінком Інтер, 2006. – 748 с.
115. Правосуддя: філософське та теоретичне осмислення : монографія / [А. М. Бернюков, В. С. Бігун, Ю. П. Лобода та ін.] ; відп. ред. В. С. Бігун. – К. : Бібліотека Міжнародного часопису «Проблеми філософії права», 2009. – 316 с.
116. Правотворчество в СССР / под ред. А. В. Мицкевича. – М. : Юрид. лит., 1974. – 319 c.
117. Про вибори народних депутатів України : Закон України : вiд 25.03.2004 р., № 1665–IV // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 27–28. – Ст. 366.
118. Про громадський контроль : Проект Закону / внесений народними депутатами України А. В. Раханським, І. Ф. Шаровим [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc2.
119. Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів / роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України : від 26.01.2000 р., № 02-5/35 Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=v5_35800-00.
120. Про затвердження Положення про порядок розроблення, затвердження, перегляду, скасування та реєстрації нормативно-правових актів з питань пожежної безпеки : наказ Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справа захисту населення від наслідків чорнобильської катастрофи : від 23.09.2003 р., № 355 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0874-03.
121. Про затвердження Порядку засвідчення копій статутів та свідоцтв про реєстрацію політичних партій, які мають намір стати суб’єктами виборчого процесу відповідно до Законів України «Про вибори народних депутатів України» та «Про вибори Президента України» : наказ Міністерства юстиції України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z1021-08.
122. Про затвердження Рекомендацій щодо підготовки нормативно-правових актів Держводгоспу України, порядку подання їх до Мін’юсту України для проведення державної реєстрації та включення до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів : наказ Державного комітету України по водному господарству : від 15.08.2003 р., № 205 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1041.6120.0.
123. Про затвердження форми Списку підписів громадян України, зібраних на підтримку рішення про створення політичної партії : наказ Міністерства юстиції України : від 20.10.2004 р., № 119/5 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=v119_323-04.
124. Про звернення громадян : Закон України : вiд 02.10.1996 р., № 393/96–ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 47. – Ст. 256.
125. Про Конституційний Суд України : Закон України : вiд 16.10.1996 р., № 422/96–ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 49. – Ст. 272.
126. Про об’єднання громадян : Закон України : вiд 16.06.1992 р., № 2460–XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 34. – Ст. 504.
127. Про пожежну безпеку : Закон України : вiд 17.12.1993 р., № 3745–XII // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 5. – Ст. 21.
128. Про політичні партії в Україні : Закон України : вiд 05.04.2001 р., № 2365–III // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 23. – Ст. 118.
129. Про реалізацію статей 9, 11 Закону України «Про політичні партії в Україні» : Постанова Кабінету Міністрів України : від 13.07.2001 р., № 840 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=840-2001-%EF.
130. Про судоустрій і статус суддів : Закон України : від 07.07.2010 р., № 2453–VI // Голос України. – 03.08.2010. – № 142.
131. Проблемы общей теории права и государства : учебник [для вузов] / под общ. ред. В. С. Нерсесянца. – М. : Норма, 2004. – 832 с.
132. Проект Адміністративно-процедурного кодексу України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc34?id=&pf3511=33073&pf35401=125659.
133. Рабінович П. М. Основи загальної теорії права та держави / П. М. Рабінович. – Вид. 5-те, зі змін. – К. : Атіка, 2001. – 236 с.
134. Ремнев В. И. Ваше письмо рассмотрено... / В. И. Ремнев. – М. : Моск. рабочий, 1981. – 96 с.
135. Рибалкін А. О. Нормотворчість органів внутрішніх справ (аспекти загальної теорії): дис. ... кандидата юрид. наук : 12.00.01 / Рибалкін Андрій Олександрович ; Запорізьк. юрид. ін-т. – Запоріжжя, 2005. – 185 с.
136. Руденко А. Р. Адміністративне судочинство: становлення та здійснення: дис. … кандидата юрид. наук : 12.00.07 / А. Р. Руденко ; Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого. – Х., 2006. – 209 с.
137. Рязановский В. А. Единство процесса : учеб. пособие / В. А. Рязановский. – М. : Юрид. бюро «Городец», 1996. – 76 с. Серия «Классика русской юридической литературы»).
138. Сабикенов С. К. Некоторые вопросы защиты субъективных прав и охраняемых законом интересов советских граждан / Сабикенов С. К. // Проблемы госуд. и права : труды науч. сотр. и аспирантов. – М. : ИГП АН СССР, 1974. – Вып. 9. – С. 61–68.
139. Середа В. В. Публічно-правова скарга як засіб захисту особи від незаконних дій (бездіяльності) публічної адміністрації: дис. … кандидата юрид. наук : 12.00.07 / Середа Валерій Вікторович. – К., 2010. – 201 с.
140. Синявська О. Ю. Засоби забезпечення службової дисципліни в органах внутрішніх справ України (організаційно-правові питання): дис. ... кандидата юрид. наук : 12.00.07 / Синявська Олена Юхимівна. – Х., 2001. – 216 с.
141. Синьов О. В. Адміністративна відповідальність за правопорушення, що посягають на права і свободи громадян: дис. … кандидата юрид. наук : 12.00.07 / Синьов Олександр Володимирович ; Нац. ун-т внутр. справ. – Х., 2001. – 235 с.
142. Скакун О. Ф. Теорія держави і права : підручник / О. Ф. Скакун ; пер. з рос. – Х. : Консум, 2001. – 656 с.
143. Словарь административного права / кол. авт. – М. : Фонд «Правовая культура», 1999. – 320 с.
144. Словарь русского языка : в 4-х т. Т. 2 / Под ред. А.П. Евгеньевой. – 3-е изд. стер. – М. : Рус. яз., 1986. – 736 с.
145. Словник іншомовних слів [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://rozum.org.ua/indexhp?a=srch&d=18&id_srch=aa43d782bdb3474 58882ddfc5fea8dd4&il=ru&p=1.
146. Словничок юридичних термінів : навч. посіб. / уклад. В. П. Марчук. – К. : МАУП, 2003. – 128 с.
147. Соколов Н. Я. Формы участия народных масс в совершенствовании социалистического законодательства : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 / Н. Я. Соколов. – М., 1966. – 24 с.
148. Социологический словарь / ред.-коорд. Г. В. Осипов. – М. : Изд-во НОРМА, 2000. – 488 с.
149. Старилов Ю. Н. Курс общего административного права : в 3 т. / Ю. Н. Старилов. – М. : Изд-во НОРМА, 2002– . – Т. I: История. Наука. Предмет. Нормы. Субъекты. – 2002. – 728 с.
150. Степанян В. В. Теоретические проблемы правообразования в социалистическом обществе / В. В. Степанян. – Ереван : Изд-во АН АрмССР, 1986. – 182 с.
151. Стефанюк В. С. Правова обумовленiсть запровадження адмiнiстративної юстицiї в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 «Адміністративне право; адміністративний процес; теорія управління» / В. С. Стефанюк ; Київ. нац. ун-т. – К., 2000. – 20 с.
152. Стефанюк В. С. Судовий адміністративний процес : монографія / / В. С. Стефанюк. – X. : Консум, 2003. – 473 с.
153. Строцький Р. Є. Адміністративно-правовий примус в юрисдикційній діяльності державних структур / Р. Є. Строцький // Держава і право. – 2009. – № 43. – С. 255–259.
154. Сурилов А. В. Теория государства и права : учеб. пособие. / А. В. Сур